Пенсійна система України

Пенсійна система України, що діє сьогодні, базується на принципах солідарності поколінь, коли нинішнє покоління працюючих фінансує пенсії громадян, що закінчили свою трудову діяльність, тобто внески в пенсійний фонд України в повному обсязі йдуть на виплати нинішнім пенсіонерам. Таким чином, в умовах старіння населення, змінюється співвідношення працездатних і пенсіонерів, внаслідок чого сумарних відрахувань до Пенсійного фонду України стає недостатньо для збереження належного рівня пенсій. Така пенсійна система не задовольняє також потреби в довгострокових ресурсах, як фінансових інститутів, так і економіки України в цілому. З прийняттям законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення» в 2004 році розпочато поступове впровадження пенсійної реформи, сутність якої полягає в переході на трирівневу пенсійну систему, яка практично є міжнародним стандартом та показує свою ефективність в багатьох розвинених країнах світу:

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ — це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в якій усі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам. У порівнянні з ІІ та ІІІ рівнем солідарна система має ряд недоліків:

Відсутність індивідуальних пенсійних рахунків. Персоніфікація передбачає тільки облік відрахувань роботодавця та робітника у пенсійний фонд, але не дозволяє пенсіонеру претендувати на отримання пенсії у сумі, адекватній розміру його пенсійних внесків.

Відсутність можливості вибору індивідуальної схеми пенсійних внесків. Єдина схема сплати пенсійних внесків та отримання пенсійних виплат затверджена законодавчими актами і не може бути змінена.

Неефективне використання Державним Пенсійним фондом отриманих пенсійних внесків. Кошти не інвестуються у прибуткові фінансові інструменти, оскільки проблема загального старіння населення змушує усі надходження відразу направляти на поточні виплати теперішнім пенсіонерам.

Відсутність можливості успадкування пенсійних накопичень. У разі смерті платника, внески перераховані їм на протязі усієї трудової діяльності перерозподіляються на користь виплат теперішнім пенсіонерам.

Незахищеність державної пенсії від інфляції і девальвації української гривні по відношенню до основних світових валют.

 

ДРУГИЙ РІВЕНЬ — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Суть даної системи полягає в тому, що частина внесків у Пенсійний фонд України (до 7% від заробітної плати працівника) буде направлена в державний Накопичувальний пенсійний фонд України. На відміну від солідарної системи, внески до даного фонду матимуть персоніфікований характер і будуть зараховуватися на індивідуальні пенсійні рахунки громадян. Кошти Накопичувального фонду будуть інвестуватися в економіку України з метою захисту їх від інфляції та одержання інвестиційного доходу. Передбачається, що накопичувальна система буде введена в дію у 2012 році.

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ — система недержавного пенсійного забезпечення. Суть даної системи полягає у формуванні додаткових пенсійних накопичень за рахунок добровільних внесків фізичних осіб і роботодавців. Основу системи недержавного пенсійного забезпечення становлять Недержавні пенсійні фонди (НПФ) – юридичні особи, створені відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», які мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонують та провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду. Учасники НПФ – це фізичні особи, на користь яких сплачуються пенсійні внески до НПФ, а вкладники – це особи, які здійснюють такі внески (самі учасники, їх роботодавці, професійне об'єднання або члени сім'ї). Пенсійні накопичення учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків, сплачених самим учасником, його роботодавцем або членами сім'ї, та інвестиційного доходу, отриманого в результаті інвестування коштів. Усі кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду (пенсійні внески та інвестиційний дохід), є власністю учасника НПФ незалежно від того, хто платив внески – сам учасник, його роботодавець або родичі. Тому ніхто інший, крім учасника, не може розпоряджатися цими коштами. Таким чином, система недержавного пенсійного забезпечення побудована і працює на принципах, відмінних від державної пенсійної системи, що надає їй ряд суттєвих переваг:

 

  • Ваша участь у системі недержавного пенсійного забезпечення є добровільною.
  • Недержавна пенсія не позбавляє Вас права на державну пенсію і не залежить від виробничого стажу та розміру заробітної плати.
  • Сплачені внески та отриманий на них інвестиційний прибуток обліковуються на персональному рахунку учасника фонду, що дозволяє забезпечити його право (або право його спадкоємців) на отримання накопичених сум у повному обсязі.
  • Учасник має право самостійно обирати розмір та періодичність пенсійних внесків і виплат. Розмір недержавної пенсії законодавчо не обмежений.
  • Учасник має право самостійно встановити свій пенсійний вік (він може бути меншим від установленого державою пенсійного віку на 10 років, тобто: для чоловіків - не менш 50 років; для жінок - не менш 45 років).
  • Пенсійні кошти успадковуються особою (особами), яка є спадкоємцем власника таких коштів та сплачуються одноразово на протязі п’яти робочих днів після отримання відповідної заяви та необхідних документів.
  • З метою отримання інвестиційного прибутку та збільшення розміру пенсійних виплат пенсійні кошти інвестуються у прибуткові фінансові інструменти.
  • Пенсійні внески не обкладаються податком з доходів фізичних осіб, сума сплачених пенсійних внесків може бути включена в податковий кредит.
  • Учасник НПФ має право одержувати інформацію про стан свого пенсійного рахунка під час усієї дії пенсійного контракту.
  • Учасник НПФ має право на переказ пенсійних накопичень в інший НПФ, страхову організацію чи на банківський пенсійний депозитний рахунок.
  • Учасник НПФ може призупинити внесення пенсійних внесків чи розірвати пенсійний контракт, при цьому вже накопичені пенсійні кошти залишаються його власністю і будуть виплачені у разі досягнення ним пенсійного віку.
  • Учасник НПФ має право одержати одноразову пенсійну виплату у разі критичного стану здоров'я, інвалідності чи виїзду на постійне місце проживання за межі України.
  • Участь в НПФ надає можливість забезпечення пенсією в Україні осіб, які працюють за кордоном.
  • Чинним законодавством України встановлено систему жорсткого багатоступеневого перехресного контролю діяльності НПФ.

 

Принципи діяльності НПФ

 

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) створюються на підставі рішення засновників без мети одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Виключним видом діяльності для НПФ є недержавне пенсійне забезпечення, а провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», забороняється.

 

НПФ діє на підставі Статуту, який затверджується засновниками фонду та реєструється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Невід’ємною частиною Статуту НПФ є Пенсійна схема - документ, що визначає умови і порядок недержавного пенсійного забезпечення Учасників фонду. НПФ може мати кілька Пенсійних схем

 

Єдиним органом управління пенсійного фонду є Рада фонду, яка здійснює контроль за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішує основні питання його роботи. Рада фонду утворюється у кількості не менше п'яти осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та вимогам, встановленим Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

 

Для забезпечення діяльності пенсійного фонду Рада фонду зобов`язана укласти договори з:

 

  • адміністратором пенсійного фонду (юридична особа, що має відповідну ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України і займається обліком вкладників та учасників, відкриттям і веденням персональних рахунків учасників, бухгалтерським і податковим обліком НПФ, формуванням звітності НПФ);
  •  

  • компанією з управління активами (КУА) (юридична особа, що має відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інвестує пенсійні кошти з метою збереження їх від інфляції та отримання інвестиційного доходу на користь учасників);
  •  

  • зберігачем пенсійного фонду (банк, який має відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та відкриває і обслуговує рахунки НПФ, зберігає його активи).

 

СХЕМА ФУНКЦІОНУВАННЯ НПФ

 


Created by Siter.in.ua